14:00 03.11.2026 Інформагентство 'Статус-кво'

Поп. / Наст.

Від Дубровника до Сковородинівки: як судять за руйнування памяток і навіщо Харкову Блакитний щит

Табличка не врятує від ракети, але перетворює удар по музею на доведений військовий злочин. Саме в цьому полягає практичний сенс Блакитного щита, який незабаром зявиться на 155 памятниках, музеях та головних бібліотеках Харківщини.

Щодо маркування домовилися голова Харківської ОДА Олег Синегубов та представники спецпідрозділу цивільно-військового співробітництва ЗСУ. До переліку увійшли памятники національного та місцевого значення, музеї та основні бібліотеки Харкова та громад області.

Звучить як формальність: повісити на фасад синьо-білу емблему. Але за нею стоять 70 років міжнародного права, вироки трибуналів і кілька дуже конкретних механізмів, які діють і в нинішній війні.

Що таке Блакитний щит

Блакитний щит розпізнавальний знак культурних цінностей, затверджений Гаазькою конвенцією про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту 1954 року.

Це щит, загострений донизу й розділений на синю та білу частини. Його називають культурним Червоним Хрестом: знак повідомляє військовим, що обєкт перебуває під захистом міжнародного права.

Україна учасниця конвенції як правонаступниця УРСР. Знак існує у трьох варіантах, і кожен означає свій рівень захисту:

• Одиночний щит загальний захист. Музеї, бібліотеки, архіви, памятники, храми, а також персонал, який охороняє цінності.
• Потрійний щит (три знаки, зєднані трикутником) спеціальний захист. Обєкти з реєстру ЮНЕСКО, сховища для цінностей, транспорт із цінностями.
• Щит у червоній рамці посилений захист. Обєкти з Міжнародного списку ЮНЕСКО згідно з Другим протоколом 1999 року.

У Харківській області йдеться насамперед про одиночний щит, тобто про базовий захист згідно з конвенцією.

Що дає маркування на практиці

Важливе застереження: знак не створює захист, а лише робить його видимим. Памятка охороняється конвенцією й без таблички. Навіщо ж тоді маркувати? Є пять практичних причин.

1. Усуває відмовку не знали. Військовий, який завдав удару по обєкту зі знаком, не зможе стверджувати, що прийняв музей за склад або штаб. Для військового злочину ключовим є умисел, а знак на фасаді допомагає довести цей умисел.
2. Спрощує доведення в суді. Маркування, фото та координати обєкта стають частиною доказової бази. Директор Сумського краєзнавчого музею Владислав Терентьєв сформулював це так: маркування дозволяє у разі руйнування порушувати питання перед країною-агресором.
3. Дисциплінує власну армію. Конвенція зобовязує й українську сторону не розміщувати техніку та військових поруч із маркованими обєктами. Інакше обєкт може втратити захист, а агресор отримає привід для удару. Тому маркуванням займаються саме військові, а не лише культурні установи.
4. Потрібна для міжнародних списків і фінансування. Облік, паспортизація та маркування кроки до включення обєктів до списків ЮНЕСКО з посиленим захистом, а отже, і до донорського фінансування реставрації.
5. Сигнал для всього світу. Кожен удар по обєкту зі знаком фіксується як удар по захищеній цінності, що грає на користь позиції України в ЮНЕСКО та міжнародних судах.

Чого знак не дає. Він не зупиняє ракети та дрони й не гарантує, що агресор дотримуватиметься норм права. Порушення заборони на удари по культурних обєктах військовий злочин як за Римським статутом МКС, так і за статтею 438 Кримінального кодексу України, але покарання настає пізніше, а не в момент атаки. Крім того, знак не можна використовувати для прикриття військових обєктів: таке зловживання саме по собі порушує конвенцію.

Прецеденти: коли судили за руйнування культурної спадщини

Міжнародна практика показує, що покарання за напади на культурні обєкти є реальним, хоча й настає через роки.

Дубровник, 1991 рік. Югославська армія обстрілювала Старе місто Дубровника, яке охоронялося Гаазькою конвенцією та було внесено до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Лише 6 грудня 1991 року обстріл тривав понад десять годин. За даними хорватських реставраторів та ЮНЕСКО, у 19911992 роках снаряди влучили в 563 із 824 будівель Старого міста. Міжнародний трибунал щодо колишньої Югославії засудив адмірала Міодрага Йокіча до 7 років, а генерала Павла Стругара до 8 років (в апеляції термін скоротили до 7,5). Трибунал наголосив: удар по Старому місту був атакою на спадщину всього людства.

Тімбукту, 2012 рік. Бойовик Ахмад аль-Факі аль-Махді керував знищенням десяти мавзолеїв і мечеті в Малі. У 2016 році Міжнародний кримінальний суд засудив його до 9 років це перший в історії МКС вирок виключно за злочини проти культурної спадщини. У 2017 році суд зобовязав його виплатити 2,7 млн євро репарацій громаді Тімбукту, а також символічний 1 євро Малі та міжнародній спільноті через ЮНЕСКО.

Сковородинівка, 2022 рік. У ніч на 7 травня 2022 року російська ракета практично знищила Національний літературно-меморіальний музей Григорія Сковороди в Золочевській громаді. Найцінніші експонати заздалегідь евакуювали, але охоронець отримав важке поранення. Українське слідство встановило ланцюжок командування: у липні 2024 року підозру отримав полковник Іван Панченко, який командував ударом ракетою Х-35, а в листопаді 2024 року генерал-майор Денис Кульша, який віддав наказ. Пізніше стало відомо, що ще одного російського генерала у цій справі судитимуть заочно.

Херсон, 2026 рік. Знак, на жаль, не зупинив удар: російська армія пошкодила будівлю Херсонського краєзнавчого музею, яка була позначена Блакитним щитом. Однак тепер у слідства є ще один аргумент: сторона, що атакувала, не може посилатися на те, що не знала про статус обєкта.
Як це вже зробили в інших регіонах

Харківська область не перша: маркування проводиться по всій країні з 2022 року, коли експерти ЮНЕСКО допомогли українській владі нанести знак на перші обєкти.
Одеса (2022). Перші 50 памяток архітектури; маркуванням займалося місто разом із ЮНЕСКО.
Львів (2023). 20 мозаїчних панно на будинках, за ініціативою Львівської міськради.
Суми (2025). 52 обєкти та 173 таблички: музеї, храми, театр, Сумський державний університет. Працював спецпідрозділ ЗСУ з захисту культурної спадщини.
Херсон (2026). Краєзнавчий та художній музеї.

У Харкова вже є найвищий рівень захисту для трьох обєктів. У грудні 2025 року Комітет ЮНЕСКО вніс до Міжнародного списку культурних цінностей під посиленим захистом ще 19 українських обєктів, загалом їх стало 46. Серед них Успенський та Покровський собори й Харківський академічний драматичний театр ім. Т. Шевченка. Атака на такі обєкти згідно з Другим протоколом 1999 року кваліфікується як серйозне порушення, за яке держави зобовязані притягати винних до відповідальності.

Чому це важливо саме для Харківської області

Харківська область область, де війна знищила найбільше культурної спадщини. За даними Мінкульту станом на квітень 2026 року, в Україні пошкоджено або зруйновано 1723 обєкти культурної спадщини, і перше місце посідає Харківська область 349 памяток. За нею йдуть Херсонська (302) та Одеська (200) області.

Маркування 155 памяток, музеїв і бібліотек не зробить їх невразливими. Але воно дає три речі, яких зараз немає: юридично безперечний статус кожного обєкта, готову доказову базу для майбутніх справ і зрозумілі правила для власної армії. Досвід Дубровника та Тімбукту показує, що такі справи доходять до винесення вироків, нехай і через роки.

  Див. Подробиці