| 14:00 06.10.2026 ╤нформагентство 'Статус-кво' | Поп. / Наст.  |
Для б╕льшост╕ харк╕вян Новожанове це к╕нцева зупинка трамвая, зал╕зничн╕ кол╕╖ та труби коксох╕му на п╕вденно-зах╕дн╕й околиц╕. Але п╕д промисловим шаром тут лежать три стол╕ття ╕стор╕╖: козацька слобода, що дала ╕мя класику укра╖нсько╖ л╕тератури, купецький остр╕в на Лопан╕, рукотворний канал ╕ стал╕нський вирок за зал╕зничну авар╕ю. Нав╕ть сама назва району дос╕ ╓ предметом суперечок.
Новожанове розташоване в Новобаварському адм╕н╕стративному район╕ (до 2016 року Жовтневому). З п╕вноч╕ та сходу його обмежу╓ Лопань, ╕з заходу Новосел╕вка, з п╕вдня, за зал╕зницею та заводом, Ф╕л╕пп╕вка.
Найв╕дом╕ша верс╕я звучить як готовий сюжет. Район н╕бито названо на честь Григор╕я Новожанова, першого директора буд╕вництва коксох╕м╕чного заводу в 1920-х роках. Незабаром його репресували, але ╕мя на карт╕ залишилося. До цього м╕сцев╕сть н╕бито мала пасторальну назву хут╕р М╕рська Роща.
Однак у ц╕╓╖ легенди ╓ слабк╕ м╕сця. За даними В╕к╕пед╕╖, вантажну станц╕ю Новожаново в╕дкрили в 1927 роц╕, а ╖╖ назва походить в╕д хутора Новожанова, який стояв у район╕ нин╕шньо╖ вулиц╕ Одесько╖. Сам же коксовий завод, судячи з ╕стор╕╖ п╕дпри╓мства, побудували лише в 1932 роц╕ як досл╕дну базу ╕нститут╕в Г╕прококс та УХ╤Н. Станц╕я з ╕мям директора зявилася ран╕ше, н╕ж завод, яким в╕н н╕бито керував.
У т╕й же В╕к╕пед╕╖ ╓ й третя верс╕я: назва всього району перейшла в╕д станц╕╖ лише в 1960-х роках. Кра╓знавц╕ додають, що загальна назва закр╕пилася поступово, коли поруч з╕ станц╕╓ю зявилися трамвайне депо та к╕нцева зупинка. Яка з верс╕й ╓ правильною, без арх╕вних документ╕в про хут╕р ╕ про самого Новожанова сказати неможливо.
Задовго до завод╕в ╕ рейок тут була слобода Основа. ╥╖ заснували у друг╕й половин╕ XVII стол╕ття власники з╕ слоб╕дсько╖ старшини Донцов-Захаржевських, п╕зн╕ше земл╕ перейшли до козацького роду Квиток. У 1714 роц╕ полковник Григор╕й Семенович Квитка заклав в Основ╕ храм ╤оанна Предтеч╕.
На початку XIX стол╕ття садиба стала одним ╕з культурних центр╕в Слобожанщини. Тут народився, жив ╕ працював письменник Григор╕й Федорович Кв╕тка, який взяв соб╕ псевдон╕м за назвою ма╓тку Основяненко. В╕н стояв б╕ля виток╕в профес╕йного театру в Харков╕ та журналу Укра╖нський в╕сник. За с╕мейною легендою, яку Кв╕тка виклав у опов╕данн╕ Заснування Харкова, саме з Основи й почалося м╕сто.
Сучасники згадували садибу як сосновий гай ╕з ботан╕чним садом та оранжереями. У 1876 роц╕ в саду Кв╕тка звели камяну церкву за про╓ктом ╓парх╕ального арх╕тектора Федора Данилова. Спадко╓мцем садибного парку став нин╕шн╕й парк ╕мен╕ Кв╕тки-Основяненка. У 1920-х роках Основа ув╕йшла до меж Харкова, а сьогодн╕ ╖╖ територ╕я вважа╓ться частиною великого Новожанова.
Найнезвичайн╕ше м╕сце району створив не завод, а приватний власник. У XIX стол╕тт╕ купець друго╖ г╕льд╕╖ ╤ван Олекс╕йович Скурид╕н волод╕в зам╕ською д╕лянкою на правому берез╕ Лопан╕. Щоб осушити землю й кататися на човнах, в╕н прокопав канал по старому руслу р╕чки. Так його ма╓ток перетворився на остр╕в, який у м╕ст╕ називали дачею Скурид╕на.
На остров╕ стояли будинок купця та водяний млин, було розбитий парк. Н╕ дача, н╕ млин не збереглися, а парк пережив свого господаря. За радянсько╖ влади в╕н занепав, його реконструювали лише у 2010 роц╕. Зараз тут розташований парк в╕дпочинку М╕рська гай так називають ╕ сх╕дну частину Новожаново навколо каналу.
Сам канал, правий проточний рукав Лопан╕, ╕сну╓ дос╕. Але за радянських час╕в його засипали у трьох м╕сцях, ╕ водообм╕н порушився. Наприк╕нц╕ 1930-х берег Лопан╕ обнесли земляним насипом для захисту в╕д повеней. На остров╕ збереглися залишки нап╕вроз╕брано╖ Новожан╕всько╖ гребл╕ та ╖╖ техн╕чна буд╕вля. Ще одна ц╕кавинка для любител╕в природи: на п╕вдень в╕д станц╕╖ Новосел╕вка ростуть 13 вид╕в р╕дк╕сних рослин, що охороняються конвенц╕╓ю CITES.
Промислове Новожаново виникло в роки перших пятир╕чок. Вантажну станц╕ю в╕дкрили в 1927 роц╕ для буд╕вництва та обслуговування коксох╕м╕чного заводу. У 1932 роц╕ запрацювала досл╕дна коксова установка УХ╤На та Г╕прококсу: тут в╕дпрацьовували конструкц╕╖ коксових батарей. П╕сля в╕йни потужност╕ перевели на промислове виробництво коксу та коксох╕м╕чно╖ продукц╕╖.
2 жовтня 1934 року на перегон╕ Новожанове Основа товарний по╖зд 736 вр╕зався в по╖зд 910. Було розбито 24 вагони, ще 14 пошкоджено, паровоз був зруйнований, загинув мастильник. Ви╖зна сес╕я Верховного суду СРСР засудила чергового по станц╕╖ Василя Л╕нника до розстр╕лу. Сигнал╕ст отримав пять рок╕в, стр╕лочник три роки. Для середини 1930-х, коли будь-яку авар╕ю трактували як шк╕дництво, це був типовий ф╕нал.
У 1958 роц╕ станц╕ю електриф╕кували разом з ус╕м Харк╕вським вузлом. Сьогодн╕ вона залиша╓ться великим вантажним ╕ сортувальним пунктом, а вулиця Азовстальська нагаду╓ про металург╕йний проф╕ль району. Тут же працю╓ Новожан╕вський мясокомб╕нат.
Для сучасного харк╕вянина Новожанове насамперед слово на табличц╕ трамвая. У вересн╕ 1963 року тут в╕дкрилося Жовтневе трамвайне депо, розраховане на 200 вагон╕в. Вже восени туди перевели маршрути 2, А, 8, 10 ╕ 19, п╕зн╕ше 21-й. Адреса депо Москальовська, 199а (колишня вулиця Жовтнево╖ Революц╕╖).
К╕нцева Новожаново з╓днала околицю з центром та ╕ншими районами. У 1975 роц╕ сюди запустили маршрут 32 в╕д станц╕╖ Льва Толстого через Салт╕вку, у 1984-му на Новожаново перенесли маршрут 4. Зараз по Москальовськ╕й курсують трамва╖ 3, 7 ╕ 27.
Коли завод будували, в╕н стояв за м╕стом. Згодом житлов╕ квартали п╕д╕йшли до нього впритул, ╕ сус╕дство перетворилося на багатор╕чний конфл╕кт. Мешканц╕ скаржаться на ╖дкий запах ╕ дим над вулицями, екологи на скидання охолоджувально╖ води в р╕чку Уди без сучасних ф╕льтр╕в.
У 2017 роц╕ б╕ля заводу в╕дбулися одразу дв╕ акц╕╖: одн╕ вимагали закрити п╕дпри╓мство, ╕нш╕ зберегти. Тод╕ на завод╕ працювало близько 650 ос╕б, ╕ це був ╓диний у област╕ виробник коксох╕м╕чно╖ продукц╕╖, а в Укра╖н╕ ╓диний виробник ливарного коксу. Державна еко╕нспекц╕я зверталася до суду з вимогою зупинити роботу п╕дпри╓мства.
У 2019 роц╕ ПрАТ Харк╕вський коксовий завод припинило д╕яльн╕сть, але виробництво продовжило нове ТОВ Коксовий завод Новомет. Актив╕сти зазначали, що зм╕нилися вив╕ска та кер╕вництво, а суть залишилася колишньою.
Сьогодн╕ Новожанове тиха околиця з приватним сектором, пятиповерх╕вками, рейками та промисловою зоною. Генплан колись передбачав тут станц╕╖ метро Жовтнева та Новожанове, але ц╕ плани залишаються в╕ддаленою перспективою.
В╕йна д╕йшла й сюди. Новобаварський район, до складу якого входить Новожаново, регулярно потрапля╓ п╕д удари. У вересн╕ 2022 року ракета С-300 частково зруйнувала пятиповерх╕вку, загинула людина. У 2026 роц╕ район атакували шахеди та керован╕ ав╕абомби: 7 травня постраждали люди та було пошкоджено 8 будинк╕в, 1 червня Харк╕в накрили с╕мома КАБами, а вл╕тку реактивний дрон влучив у дах пятиповерх╕вки та спричинив пожежу.
╤ все ж у району ╓ те, чого нема╓ в багатьох спальних масивах: парк на м╕сц╕ козацько╖ садиби, купецький остр╕в ╕ ╕стор╕я про директора, якого, можливо, н╕коли не ╕снувало. Новожанове чека╓ на свого досл╕дника в арх╕вах.