Харьков. Городские новости.

Серед харківських вишів є один, чия місія збігається з одним із головних завдань і викликів країни. Харківський національний університет міського господарства імені Бекетова (ХНУМГ) готує архітекторів, будівельників, геодезистів та інженерів міської інфраструктури тобто саме тих людей, які в буквальному сенсі відновлюють зруйновані міста. За даними системи Вступ.ОСВІТА.UA, цього року до університету подано 7809 заяв на 4084 ліцензійних місця за 199 освітніми пропозиціями. Це дає нагоду поставити питання: чи справді молодь масово йде туди, де готують саме до відбудови, чи це радше виняток, ніж правило?

Одразу застереження щодо балів, які наведені нижче: середній бал ЗНО, вказаний на сторінці вишу, це показник 2025 року, останньої завершеної кампанії. Дані за 2026 рік ще не оприлюднені, тож ці цифри варто сприймати як орієнтир, а не як фактичний прохідний поріг цього року.

Будівельний бум

Найпопулярніша спеціальність усього університету промислове та цивільне будівництво (Навчально-науковий інститут будівництва): 376 заяв на 122 ліцензійних місця, 100 з яких бюджетні. Це найбільша кількість заяв серед усіх програм виша.

Будівельний і архітектурний блок цим не обмежується:

Архітектура та містобудування (Навчально-науковий інститут архітектури) найбільша за ліцензійним обсягом спеціальність вишу: 244 місця, 288 заяв, 60 бюджетних, торішній прохідний бал на бюджет 149,06.
Геодезія, картографія та землеустрій (Інститут будівництва) 247 заяв на 55 місць, 34 бюджетні, бал на бюджет 146,95.
Міське будівництво (Інститут архітектури) 211 заяв на 55 місць, 40 бюджетних, бал на бюджет 145,70.
BIM-технології в будівництві (Інститут будівництва) порівняно новий, цифровий напрям будівельної освіти: 179 заяв на 38 місць, 35 бюджетних.
Цивільна інженерія (Інститут будівництва) 146 заяв на 35 місць, і показово: усі 35 місць тут бюджетні, жодного контрактного рідкісний випадок повністю профінансованого державою набору.

Разом ці шість освітніх програм зібрали 1447 заяв майже вдвічі більше, ніж будь-який інший тематичний кластер спеціальностей університету. Пояснити це можна по-різному: і масштабом руйнувань, які треба відновлювати, і тим, що будівельна професія залишається затребуваною на ринку праці незалежно від війни, і тим, що це профільний, добре впізнаваний напрям саме цього вишу. Однозначної відповіді дані не дають, але сам факт промовистий: якщо є сектор, куди справді масово йде харківська молодь, то це будівництво в усіх його формах від класичної інженерії до цифрового моделювання будівель.

Решта інфраструктурного ядра: енергетика, транспорт, видобуток

За межами будівництва в університеті Бекетова є ще один великий блок спеціальностей, прямо пов'язаних із функціонуванням і відновленням міста, і попит на них цілком живий, хоч і не такий ажіотажний.

Електрична інженерія представлена трьома програмами Навчально-наукового інституту енергетичної інфраструктури:

Світлові технології (вуличне й об'єктне освітлення) 76 заяв на 40 місць, 26 бюджетних, бал на бюджет 140,89;

Електротехнічні системи електроспоживання 74 заяви на 25 місць, 10 бюджетних, бал на бюджет 141,75;

Електромеханіка 75 заяв на 30 місць, 20 бюджетних, бал на бюджет 136,76 один із нижчих показників серед перевірених програм вишу.

Автомобільний транспорт (транспортні технології, той самий інститут) 168 заяв на 45 місць, 23 бюджетні, бал на бюджет 146,96 один із вищих показників серед інженерних напрямів.
Автоматизація, комп'ютерно-інтегровані технології та робототехніка (системна інженерія) 118 заяв на 32 місця, 23 бюджетні, бал на бюджет 138,38.
Енерговиробництво за спеціалізацією нетрадиційних і відновлюваних джерел енергії 60 заяв на 25 місць, 17 бюджетних, бал на бюджет 134,25 попит тут помітно скромніший, ніж у решти енергетичного блоку.
Нафтогазова інженерія та технології (Інститут енергетичної інфраструктури) ще одна ланка енергетичної незалежності країни, представлена інженерним, прикладним підходом: 143 заяви на 30 місць, 24 бюджетні, бал на бюджет 139,94.
Екологія (Інститут будівництва) 98 заяв на 25 місць, 19 бюджетних, бал на бюджет 142,67 тема, яка після масштабних руйнувань і забруднень унаслідок бойових дій навряд чи втратить актуальність найближчими роками.
Інформаційні системи та технології (Інститут енергетичної інфраструктури) 56 заяв на 20 місць, 10 бюджетних, бал на бюджет 143,38.

Для контрасту: не інфраструктурні напрями теж є

В університеті Бекетова, як і в будь-якому багатопрофільному виші, є спеціальності, що не пов'язані прямо з відбудовою, і саме на них помітна найконтрастніша різниця між бюджетом і контрактом.

Графічний дизайн і діджитал дизайн (Інститут архітектури) зібрав 185 заяв на 50 місць, але бюджетних тут лише 4 решта 46 місць контрактні, бал на бюджет 148,88.
Подібна картина й у готельно-ресторанній справі (Інститут економіки): 193 заяви на 35 місць, лише 11 бюджетних, а торішній бал на бюджет тут, навпаки, один із найнижчих 129,25, тоді як бал на контракт (139,91) вищий за бюджетний. Це нетипова ситуація, коли контрактники в середньому підготовлені краще за бюджетників.
Економіка (Інститут економіки) показала найвищий бал на бюджет серед усіх перевірених спеціальностей вишу 166,00, при 82 заявах на 25 місць і лише 5 бюджетних.

Держпріоритет: куди йдуть бюджетні місця

Кількість заяв показує, чого хочуть абітурієнти. Але є ще один показник, який показує, чого хоче держава, це частка бюджетних місць у загальному ліцензійному обсязі спеціальності. Заяви це попит знизу, бюджетні місця це пропозиція згори, і зіставлення цих двох цифр показує, чи збігаються пріоритети абітурієнтів і пріоритети державного фінансування.

Якщо порахувати частку бюджетних місць за кластерами спеціальностей університету Бекетова, картина виходить така:

Будівництво, архітектура, геодезія (шість програм із розділу Будівельний бум) 304 бюджетних місця з 549 ліцензійних, тобто 55,4%.
Енергетика, транспорт, автоматизація, нафтогаз, екологія, ІТ (дев'ять програм інфраструктурного ядра) 172 бюджетних місця з 272 ліцензійних, тобто 63,2* вища частка, ніж навіть у будівництва.
Дизайн, готельно-ресторанна справа, економіка (три неінфраструктурні програми) лише 20 бюджетних місць із 110 ліцензійних, тобто 18,2%.

Різниця - в рази. Держава фінансує майже дві третини місць на енергетичних і транспортних спеціальностях і більше половини місць на будівельних і водночас лишає контрактними майже 82% місць на дизайні, готельно-ресторанній справі та економіці.

Чому це важливо? Кількість бюджетних місць це не автоматичний наслідок попиту абітурієнтів, а окреме рішення держави: скільки фахівців тієї чи іншої спеціальності вона готова оплатити з бюджету. Коли ця частка стабільно висока саме в будівництві та інфраструктурних напрямах це сигнал, що держава свідомо нарощує пропозицію фахівців, які потрібні для відбудови, а не просто йде за модою абітурієнтів.

Для дизайну чи готельно-ресторанної справи, навпаки, держава фактично каже: цих фахівців має оплачувати ринок, а не бюджет. Це і є держпріоритет у чистому вигляді - розподіл бюджетних місць як інструмент, яким держава скеровує систему освіти в бік тих професій, що їй потрібні найбільше.

Хто ще в Харкові готує кадри для відбудови і чому їх катастрофічно не вистачає

Логічне запитання: якщо будівельні та інфраструктурні спеціальності університету Бекетова настільки затребувані державою, чи є в Харкові інша альтернатива для абітурієнта, який хоче стати фахівцем із відбудови?

Окремого профільного вишу такого профілю в Харкові вже немає. Донедавна цю роль виконував Харківський національний університет будівництва та архітектури (ХНУБА) але 24 листопада 2021 року Кабінет міністрів ухвалив рішення про його приєднання до університету Бекетова: ХНУМГ став правонаступником майна, прав та обов'язків ХНУБА, і як окремий заклад вищої освіти той припинив існування. Тобто спеціалізований будівельно-архітектурний виш Харкова сьогодні це фактично Інститут архітектури в структурі самого університету Бекетова, той-таки, чия Архітектура та містобудування фігурує вище серед найбільших за ліцензійним обсягом програм університету.

З-поміж інших великих харківських вишів, які ми вже аналізували, ХНУ імені Каразіна і ХПІ, жоден не має порівняного за масштабом і фокусом будівельного напряму. Тобто після об'єднання 2021 року університет Бекетова залишився в Харкові фактично єдиним центром підготовки фахівців саме для фізичної відбудови міста.

Наскільки гостро цих фахівців бракує вже зараз, можна зрозуміти з того, як сам виш організовує підготовку адже йому доводиться одночасно навчати студентів і власними силами відновлювати власні зруйновані обстрілами приміщення. В університеті запровадили концепцію наскрізної професіоналізації: на першому курсі дуальна освіта, на другому студенти отримують робітничу спеціальність, а на третьому починають накопичувати професійний досвід за фахом. До випуску, окрім диплома, студент отримує ще й сертифікат ліцензованої професії, який дає право працювати за спеціальністю одразу, не чекаючи завершення навчання.

Це не суто теоретична схема. За словами ректора Ігоря Білецького, пандемія і війна змусили виш остаточно перейти на змішаний формат навчання поєднання онлайну й офлайну, і, за його словами, повернення до повністю офлайн-освіти вже не буде. А практику студенти отримують не в умовних навчальних майстернях, а на реальних об'єктах: аспірант Джамалдін Алатаєв, наприклад, розробив повний комплект креслень і 3D-моделей для відновлення одного з корпусів університету. Для практичної підготовки виш також створив власний науково-дослідний центр будівельних матеріалів на обладнанні вартістю 8,5 мільйона євро, який одночасно і навчає студентів, і виконує комерційні замовлення.

Це і є відповідь на питання про дефіцит: коли єдиний профільний виш регіону вбудовує здобуття робітничої спеціальності просто в навчальну програму, а студентів залучає до реальних проєктів відбудови ще до випуску, це ознака того, що фахівців бракує вже сьогодні, а не колись у майбутньому.

Що все це означає

Порівняно з тим, що ми бачили в Каразінському університеті та ХПІ де фізика, енергетика чи матеріалознавство збирали одні з найнижчих показників попиту, університет Бекетова демонструє протилежну картину: тут профільні для вишу будівельні й інфраструктурні напрями справді притягують масовий інтерес абітурієнтів, а не пасуть задніх серед економічних чи гуманітарних спеціальностей. І, як показує розподіл бюджетних місць, цей інтерес абітурієнтів накладається на цілком свідомий вибір держави фінансувати саме ці напрями рідкісний для харківських вишів випадок, коли попит знизу і пріоритет згори по суті збігаються.

Водночас навіть тут не все однозначно: електромеханіка й відновлювана енергетика напрями, безпосередньо пов'язані з енергетичною незалежністю країни, показують помітно нижчий і попит, і бали, ніж будівельний кластер, попри високу частку бюджетних місць.

Якщо коротко: університет міського господарства імені Бекетова це приклад того, як бажання абітурієнтів і пріоритети держави в питанні відбудови збігаються. Але навіть тут збіг не повний. А після об'єднання з профільним будівельним вишем університет Бекетова лишився в Харкові фактично єдиним центром підготовки таких кадрів, і цього явно недостатньо для масштабів відбудови, яка вже триває.

Див. Подробиці