11:30 11.09.2026 Інформагентство 'Статус-кво'

Поп. / Наст.

Адаптивна фортеця чи Геостратегічний тупик: три сценарії майбутнього Харкова до 2029 року

10 вересня Харківська міська рада затвердила Стратегію розвитку Харківської міської територіальної громади до 2029 року. Це документ на 152 сторінки, який визначає, яким місто бачить себе у найближчі роки: від системи укриттів і енергетичної автономності до індустріальних парків і цифрового врядування. Стратегія розроблена з урахуванням того, що Харків залишається прифронтовим містом, яке водночас продовжує жити, працювати і планувати наперед. 

Розповідаємо, з чого складається документ і що конкретно він передбачає.

Профіль громади: із чого виходили автори стратегії

Перш ніж формулювати цілі, автори стратегії описали поточний стан громади. Харків - друге за чисельністю населення місто України, до 2022 року налічувало понад 1,4 млн жителів, а територія громади (350 км²) поділена на дев'ять районів. Місто розташоване за 3040 км від державного кордону з РФ, що з 2022 року визначає всі аспекти його життя - від щоденних обстрілів до логіки просторового планування.

Кілька цифр із профілю громади:

• населення міста навесні 2022 року впало до критичних приблизно 400 тисяч осіб, але станом на 20242026 роки відновилося до 1,21,3 млн.
• близько 20% нинішніх мешканців Харкова не проживали в місті до 2022 року
• пошкоджено понад 10 тисяч житлових будинків, без придатного для проживання житла залишилися понад 180 тисяч харківян
• У громаді працює 23 заклади вищої освіти та 35 науково-дослідних установ, де навчається близько 100 тисяч студентів
• станом на початок липня 2026 року в місті зареєстровано понад 217 тисяч ВПО
• станом на 2026 рік Харків підтримує побратимські та партнерські відносини з 37 іноземними містами у 24 країнах, а 2025 року підписав угоди про партнерство з мерією Барселони, Єврометрополією Страсбурга та муніципалітетом Келя

SWOT-аналіз: сильні сторони, слабкі місця, можливості, загрози

Автори стратегії виділили 11 сильних сторін громади, серед яких - демографічна стійкість (94% жителів пишаються тим, що вони харків'яни), збережений освітньо-науковий кластер, диверсифікована економіка з індустріальним ядром, високий рівень волонтерства (понад 60% містян хоча б раз брали участь у волонтерській діяльності) та вже розпочата енергетична автономізація: на кінець 2025 року в місті працювало близько 150 когенераційних установок і блочно-модульних котелень.

Серед слабких сторін - 7 пунктів, зокрема структурний дисбаланс людського капіталу (навантаження на одну вакансію впало до 0,71,0 особи за орієнтира 1,52,0), селективні міграційні втрати (виїжджали переважно люди 1844 років з вищою освітою), фіскальна залежність від трансфертів (близько 30% доходів бюджету), низька інтеграція внутрішньо переміщених осіб (лише близько 15% з них формально працевлаштовані) та прогалини екологічного моніторингу.

Можливості (10 пунктів) включають розвиток ринку технологій безпеки та стійкості, масштабне фінансування зеленого переходу, формування індустріальних парків, мобілізацію внутрішнього трудового резерву, залучення діаспори та розвиток науково-освітнього кварталу спільно з Фондом Нормана Фостера.

Серед 9 стратегічних загроз названо зовнішні безпекові шоки, фіскальний шок через централізацію військового податку на доходи фізичних осіб, ризик геостратегічної маргіналізації на тлі конкуренції з безпечнішими регіонами, ризик другої хвилі відтоку молоді після послаблення воєнного стану, а також кіберкінетичні загрози для систем життєзабезпечення міста.

Три сценарії розвитку до 2029 року

Одна з найпомітніших частин документа - три сценарії, які описують можливі траєкторії розвитку міста.

Базовий сценарій Адаптивна фортеця

Зі слів авторів документу - найбільш імовірна траєкторія. Місто продовжує жити в умовах тривалого безпекового напруження: інтенсивність обстрілів знижується, але загроза лишається, а повномасштабна післявоєнна відбудова ще не почалася. Безпека будується за моделлю Security as a Service, економіка спирається на технології подвійного призначення, а Харків позиціонує себе як оборонно-технологічний хаб України. Населення стабілізується на рівні 1,351,40 млн осіб.

Оптимістичний сценарій Глобальний хаб інновацій

Можливий лише за умови завершення активних бойових дій і запуску механізмів страхування воєнних інвестиційних ризиків (за участю MIGA, DFC, ЄБРР). У цьому сценарії реалізується проєкт Науковий квартал на 140 га, розвиваються кластери біофармацевтики, AI-рішень для Smart City та енергетичних технологій, а населення відновлюється до 1,401,45 млн осіб при рівні повернення виїхавших у 5055%.

Песимістичний сценарій Геостратегічний тупик

Формується за умов ескалації бойових дій, фіскального розриву і зниження міжнародної підтримки. Бюджет скорочується до критичних 20 млрд грн, населення - до 1,01,05 млн осіб, освіта повністю переходить на дистанційний формат, а пріоритетом стає лише забезпечення евакуаційної готовності та мінімальних соціальних стандартів.

Саме базовий сценарій Адаптивна фортеця обрано за основу для планування бюджету та операційних програм на 20262029 роки. Водночас стратегія передбачає готовність і до песимістичного сценарію (через резерви й плани евакуації), і елементи оптимістичного (через підготовку планувальної документації та інвестиційних пропозицій).

Перехід між сценаріями відстежують за трьома тригерами фіскальним (звуження власної дохідної бази громади), безпековим (стійке зниження кількості ракетних ударів по інфраструктурі протягом півроку або запуск державного механізму страхування воєнних ризиків) та інституційним (утримання обсягу капітальних видатків на запланованому рівні).

Незалежно від того, який сценарій реалізується, стратегія спирається на незмінні пріоритети: безпеку жителів громади, підтримку критичної інфраструктури, збереження людського капіталу та створення передумов для майбутнього розвитку.

Стратегічне бачення: Харків 2029. Бути, а не здаватися

Стратегічне бачення сформульоване як образ міста через призму п'яти складових: 

• адаптивна фортеця, де вирує життя, 
• компактний метрополіс нової генерації (15 хвилин на метро між будь-якими точками міста), 
• економіка майбутніх кластерів (Defense Tech & Security, енергетична автономність, кризова медицина, Food Tech, ІТ та кібербезпека), 
• магніт для талантів (молодіжна столиця Східної України, гранти на житло для молодих вчених),
• європейський центр стійкості, який експортує напрацьований досвід кризового врядування іншим містам світу. 

Шлях до цього образу розділений на два періоди: 

• 20262028 роки фундамент (безпека, енергетична автономність, повернення людей), 
• 20282029 роки зростання (масштабування інновацій, якість життя європейського рівня).

П'ять стратегічних цілей

Ядро документа - п'ять стратегічних цілей, кожна з яких деталізована через кілька оперативних цілей і конкретних завдань.

Ціль 1. Незламне місто

Побудова інтегрованої системи міської безпеки й стійкості. Охоплює: розбудову мережі укриттів різного типу і класу захисту (зокрема підземних освітніх і медичних об'єктів), цілодобову роботу Ситуаційного центру міста, навчання громади з домедичної допомоги й цивільного захисту, автономні резервні потужності генерації (енергетичні острови), продовольчу безпеку, підтримку сил оборони та позиціонування Харкова як оборонно-технологічного хабу України (Defense Tech Hub), а також протидію інформаційним загрозам і підтримку волонтерського руху.

Приклади цільових показників до 2029 року: 

• частка жителів, які вважають місто безпечним, має зрости з 12% до 25%;
• кількість пунктів незламності з 101 до 110; 
• обсяг коштів на підтримку сил оборони з 549,9 млн до 900,2 млн грн; 
• кількість послуг, наданих сервісом Ветеран, з 14 до 25 тисяч.

Ціль 2. Місто можливостей

Умови для розвитку інклюзивної громади: доступна охорона здоров'я і ментальне благополуччя, сучасна освіта й наука, культурна ідентичність, адаптивний ринок праці та розвиток спорту. 

Серед завдань цифрова трансформація системи охорони здоров'я, розбудова системи повернення ветеранів до цивільного життя, комплексна політика залучення й утримання талантів (пакет Житло / Робота / Освіта + Догляд), залучення діаспори, подолання гендерної нерівності та розвиток адаптивного спорту для ветеранів і людей з інвалідністю.

Цільові показники: 

• рівень задоволення жителів якістю медичних послуг має зрости з 42% до 55%;
• кількість учнів, охоплених профорієнтаційними ІТ- та STEM-проєктами, з 5,1 до 10 тисяч; 
• частка ВПО, працевлаштованих через центр зайнятості, з 15% до 45%.

Ціль 3. Сталий та стійкий метрополіс

Відновлення й модернізація міського простору за принципами Build Back Better. Охоплює відбудову пошкодженого житлового фонду (зокрема сервіс Єдине вікно для постраждалих жителів), модернізацію житлового фонду за стандартами New European Bauhaus і NZEB, розвиток міської мобільності (оновлення трамвайних і тролейбусних ліній, розвиток метрополітену, велоінфраструктури), зелений перехід і циркулярну економіку, а також упорядкування комунальних сервісів від вуличного освітлення до гуманної моделі поводження з безпритульними тваринами за принципом TNVR.

Цільові показники: 

• кількість відновлених багатоквартирних будинків має зрости зі 157 до 214;
• загальна площа відновленого житла з 1862,3 до 2538,4 тисячі м²; 
• рухомий склад громадського транспорту з 1214 до 1300 одиниць; 
• індекс забруднення атмосфери з 2,46 до 2,3.

Ціль 4. Оновлена економічна ідентичність міста

Трансформація економіки в диверсифіковану інноваційну систему. Передбачає просторовий розвиток інноваційних зон (зокрема Наукового кварталу), створення екосистеми підтримки стартапів і комерціалізації розробок (з перспективою фонду Kharkiv Innovation Fund), розвиток кластерів на основі цивільної конверсії оборонних технологій, підтримку малого й середнього бізнесу, релокацію виробництв до Харкова, а також міжнародну інтеграцію - інвестиційну екосистему, економічну дипломатію, розвиток креативних індустрій і туризму, підтримку кредитних рейтингів і механізми страхування інвестицій від воєнних ризиків.

Цільові показники: 

• кількість створених постійних робочих місць має зрости з 20,9 до 22 тисяч;
• кількість суб'єктів господарювання, зареєстрованих у місті, з 210,6 до 240 тисяч; 
• обсяг реалізованої промислової продукції з 86,9 до 122,9 млрд грн; 
• кредитні рейтинги Moody's/Fitch/IBI-Рейтинг з Caa3/CCC/uaBBB+ до B3/B/uaA+.

Ціль 5. Відкрите, партнерське та smart врядування

Ефективна, прозора й адаптивна система управління містом. Включає створення єдиної міської цифрової інфраструктури (Digital Heart of City) та платформи I'm the City, забезпечення кіберстійкості міських систем, залучення громадян до управління (підтримка ОСББ, громадський нагляд за проєктами відбудови), антикорупційну програму й корпоратизацію комунальних підприємств, розвиток аналітики на основі великих даних і публічну панель City Recovery Dashboard, а також стратегічну координацію з міжнародними донорами (ЄБРР, ЄІБ, JICA, GIZ, агенції ООН) і містами-побратимами.

Цільові показники: 

• рівень схвалення діяльності міської ради з 66% до 75%; 
• індекс цифрової трансформації громади з 73,55 до 80,2 бала;
• рейтинг прозорості з 58 до 68 балів.

Фінансування: скільки коштуватиме реалізація

Стратегія супроводжується розрахунком обсягів фінансування публічних інвестиційних проєктів на 20262029 роки за секторами, з розподілом на кошти бюджету громади та зовнішні джерела. 

Серед орієнтовних сум зовнішнього фінансування на весь період: 

• муніципальна інфраструктура та послуги (тепло-, водопостачання, водовідведення) близько 30,3 млрд грн, 
• транспорт 13,8 млрд грн,
• енергетика 12,2 млрд грн, 
• житло 9,7 млрд грн, 
• охорона здоров'я майже 4 млрд грн, 
• освіта і наука 2,4 млрд грн, 
• спорт 2,5 млрд грн, 
• довкілля 86 млн грн. 

Бюджет громади при цьому фінансує окремі напрями щороку наприклад, оновлення парку громадського транспорту (660,2 млн грн у 2026 році) чи розвиток енергетичної інфраструктури (455 млн грн у 2026 році).

Що це означає для міста

Стратегія розвитку Харківської міської територіальної громади до 2029 року - це спроба одночасно втримати місто в умовах війни, яка триває, і закласти основу для його довшого майбутнього: від конкретних цільових показників на кшталт кількості відновлених будинків чи пунктів незламності до образних формулювань на кшталт магніту для талантів і європейського центру стійкості. Найближчі роки - 20262028, за логікою самого документа, - мають стати періодом фундаменту: безпеки, енергетичної автономності й повернення людей, на основі якого, за сприятливих умов, місто розраховує перейти до фази зростання.

  Див. Подробиці