| 09:15 10.09.2026 ╤нформагентство 'Статус-кво' | Поп. / Наст.  |
Навчання на б╕льшост╕ програм Харк╕вського нац╕онального ун╕верситету ╕мен╕ В. Н. Караз╕на розпочалось 1 вересня - зарахування на бюджет в╕дбулося ще в серпн╕, за загальнонац╕ональним граф╕ком вступно╖ кампан╕╖. За даними системи , яку ми використову╓мо в цьому анал╕з╕, цього року до вишу подано 24 942 заяви на 13 552 л╕ценз╕йн╕ м╕сця. Ц╕ цифри дають змогу побачити ч╕тк╕ контури того, куди йде харк╕вська молодь ╕, що не менш важливо, куди ╖╖ скерову╓ (або не скерову╓) держава сво╖м бюджетним ф╕нансуванням.
Топ-10 спец╕альностей ХНУ ╕мен╕ Караз╕на за к╕льк╕стю поданих заяв на бакалаврат вигляда╓ так:
Але к╕льк╕сть заяв - оманливий показник сам по соб╕. Куди красномовн╕ше - сп╕вв╕дношення заяв до реальних бюджетних м╕сць. Топ-10 спец╕альностей ╕з найгостр╕шою конкуренц╕╓ю за бюджет вигляда╓ так:
Показово, що в цьому топ-10 нема╓ к╕бербезпеки чи комп'ютерних наук - попри рекордну к╕льк╕сть заяв, ц╕ напрями отримали б╕льш щедрий бюджетний обсяг, тож конкурс там менш гострий, н╕ж зда╓ться на перший погляд.
Одразу застереження щодо цифр нижче: на сайт╕ Вступ.ОСВ╤ТА.UA середн╕й бал ЗНО по кожн╕й програм╕ й дос╕ показаний за 2025 р╕к нав╕ть у вкладц╕ поточного, 2026 року. Тобто фактичний прох╕дний бал цьогор╕чно╖ кампан╕╖ система, ╕мов╕рно, ще не оприлюднила чи не прорахувала. Тор╕шн╕й бал тут - ╓диний нараз╕ доступний ор╕╓нтир: в╕н показу╓, яким був реальний прох╕дний пор╕г минулого разу, ╕ да╓ уявлення, чого можна було оч╕кувати вступников╕ з под╕бним результатом цього року.
Топ-5 найвищих тор╕шн╕х прох╕дних бал╕в у виш╕:
Топ-5 найнижчих тор╕шн╕х прох╕дних бал╕в - програми Навчально-наукового ╕нституту Укра╖нська ╕нженерно-педагог╕чна академ╕я:
Р╕зниця м╕ж найвищим ╕ найнижчим балом у межах одного вишу - понад 50 пункт╕в, ╕ це саме по соб╕ показу╓, наск╕льки нер╕вном╕рно аб╕тур╕╓нти й система в ц╕лому оц╕нюють р╕зн╕ напрями п╕дготовки.
Показовий випадок - уже згадана медична ф╕зика: попри найвищий бал у виш╕, к╕льк╕сть заяв на не╖ скромна - лише 20. Це типова ситуац╕я вузько╖, немасово╖, але ел╕тно╖ спец╕альност╕: мало м╕сць, мало охочих, проте дуже п╕дготовлен╕ аб╕тур╕╓нти, як╕ точно знають, чого хочуть.
У розмовах про пово╓нне в╕дновлення й дал╕ триваючу в╕йну незм╕нно сплива╓ одне й те саме питання: чи готу╓ кра╖на достатньо людей, як╕ вм╕ють будувати, ремонтувати, захищати ╕ обслуговувати те, на чому все це трима╓ться, - енергетику, зв'язок, безп╕лотн╕ технолог╕╖, к╕берзахист критично╖ ╕нфраструктури тощо? Дан╕ Караз╕нського ун╕верситету дають змогу подивитися на ц╕ перспективи.
Ф╕зико-техн╕чний факультет пропону╓ програми, як╕ напряму стосуються ц╕╓╖ теми:
Факультет рад╕оф╕зики, б╕омедично╖ електрон╕ки та комп'ютерних систем показу╓ такий попит:
Обидва напрями по╓днують ф╕зику з програмуванням ╕ електрон╕кою - саме той стик дисципл╕н, на якому будуються ╕ медичне обладнання, ╕ безп╕лотн╕ системи, ╕ засоби зв'язку.
Окремо варто вид╕лити прикладну ф╕зику енергетичних систем (Навчально-науковий ╕нститут еколог╕╖, зелено╖ енергетики та сталого розвитку) - там лише 18 заяв на 50 м╕сць, з яких аж 27 бюджетних. Тут держава явно готова ф╕нансувати п╕дготовку, але не вистача╓ аб╕тур╕╓нт╕в, готових цим скористатися. У перспектив╕ це означа╓ можливий деф╕цит кадр╕в у сфер╕, яка, за лог╕кою в╕дбудови енергетично╖ ╕нфраструктури, мала би бути одн╕╓ю з пр╕оритетних.
╤нша картина - з електричними станц╕ями, мережами та системами (НН╤ Укра╖нська ╕нженерно-педагог╕чна академ╕я): 130 заяв на 50 м╕сць, 17 з яких бюджетн╕. Тут, на в╕дм╕ну в╕д прикладно╖ ф╕зики енергетичних систем, попит ц╕лком реальний - заяв у к╕лька раз╕в б╕льше, н╕ж бюджетних м╕сць, - хоча й не такий аж╕отажний, як на право чи маркетинг.
А от комп'ютерна ╕нженер╕я (НН╤ комп'ютерних наук та штучного ╕нтелекту) - 140 заяв на 31 м╕сце, 15 бюджетних - ╕ вже згадана к╕бербезпека показують, що напрями, як╕ прямо чи опосередковано пов'язан╕ з розробкою й захистом техн╕чних систем (в╕д дрон╕в до к╕бер╕нфраструктури), уже користуються ц╕лком реальним, а не штучно роздутим попитом серед харк╕всько╖ молод╕.
Загальний висновок з цього зр╕зу: ф╕зико-техн╕чн╕ й енергетичн╕ спец╕альност╕ не ╓ наймасов╕шими за к╕льк╕стю заяв. Вони точно програють праву, маркетингу чи м╕жнародним в╕дносинам за видимою популярн╕стю. Але держава намага╓ться компенсувати це б╕льшим бюджетним ф╕нансуванням: практично всюди в цьому сегмент╕ частка бюджетних м╕сць у загальному набор╕ сутт╓во вища, н╕ж у права чи б╕знес-адм╕н╕стрування. Питання лиша╓ться в╕дкритим: чи достатньо цього для того, щоби закрити реальну кадрову потребу кра╖ни в ╕нженерах, ф╕зиках ╕ енергетиках? Чи попит аб╕тур╕╓нт╕в ╕ надал╕ концентруватиметься на юридичних, економ╕чних та управл╕нських напрямах, залишаючи техн╕чн╕ спец╕альност╕ недобраними?
Те, що ми побачили на приклад╕ ф╕зик╕в ╕ енергетик╕в, - не виняток, а частина загально╖ картини розпод╕лу бюджетних м╕сць у виш╕.
Гуман╕тарн╕ та природнич╕ напрями - ╕стор╕я, ф╕зика, математика - отримують в╕дносно велике державне ф╕нансування: держава н╕би намага╓ться утримати ц╕ напрями на плаву незалежно в╕д масовост╕ попиту.
Найпопулярн╕ш╕ серед аб╕тур╕╓нт╕в соц╕ально-економ╕чн╕ й юридичн╕ спец╕альност╕ право, менеджмент, маркетинг, м╕жнародн╕ в╕дносини ф╕нансуються значно скромн╕ше, ╕ туди основний пот╕к аб╕тур╕╓нт╕в ╕де саме на контракт.
Це означа╓, що державне ф╕нансування у вишах ╕де не за попитом, а навпаки: найб╕льш затребуван╕ серед молод╕ профес╕╖ субсидуються найменше, тод╕ як менш популярн╕, але стратег╕чно важлив╕ для в╕дбудови й безпеки кра╖ни техн╕чн╕ напрями отримують пропорц╕йно б╕льше бюджетно╖ п╕дтримки, н╕ж заробляють к╕льк╕стю заяв.
Якщо звести вс╕ цифри докупи, проступа╓ к╕лька сигнал╕в:
Найпопулярн╕ш╕ напрями отримують найменше державного ф╕нансування. Право - 674 заяви на лише 12 бюджетних м╕сць, м╕жнародн╕ в╕дносини - 387 заяв на 15 м╕сць. Переважна б╕льш╕сть аб╕тур╕╓нт╕в, як╕ хочуть вивчати ц╕ спец╕альност╕, мають платити за навчання - держава майже усунулася в╕д п╕дтримки затребуваних напрям╕в.
Техн╕чн╕ педагог╕чн╕ спец╕альност╕ майже не ц╕кавлять аб╕тур╕╓нт╕в. Профосв╕та за напрямами Технолог╕я вироб╕в легко╖ промисловост╕ (13 заяв), Машинобудування (42 заяви), Транспорт (31 заява) це майбутн╕ викладач╕ техн╕чних дисципл╕н у коледжах ╕ профтехучилищах. Якщо туди не йдуть нав╕ть на бюджет, за к╕лька рок╕в може виникнути деф╕цит фах╕вц╕в, як╕ готують роб╕тнич╕ кадри для промисловост╕ й в╕дбудови.
Ядерна та енергетична ф╕зика - невисокий попит та пом╕рна п╕дтримка держави попри пряму стратег╕чну актуальн╕сть. К╕берф╕зичн╕ ядерн╕ технолог╕╖ (35 заяв на 10 бюджетних м╕сць), прикладна ф╕зика енергетичних систем (всього 18 заяв на виш) - спец╕альност╕, як╕ напряму стосуються захисту й в╕дновлення енергосистеми кра╖ни, що потерпа╓ в╕д пост╕йних атак. Бюджетна п╕дтримка тут ╓, але вона не вигляда╓ пр╕оритетною пор╕вняно з реальною стратег╕чною вагою цих напрям╕в, а самих аб╕тур╕╓нт╕в - обмаль.
Геолог╕я нафти ╕ газу - невисокий р╕вень п╕дготовки аб╕тур╕╓нт╕в. При пом╕рному попит╕ (68 заяв) тор╕шн╕й прох╕дний бал тут один ╕з найнижчих у виш╕ (139.93). Для спец╕альност╕, безпосередньо пов'язано╖ з енергетичною незалежн╕стю кра╖ни, це тривожний сигнал у довгостроков╕й перспектив╕: галузь ц╕кавить не найсильн╕ших аб╕тур╕╓нт╕в.
Розрив у понад 50 бал╕в усередин╕ одного вишу - це не просто ц╕кавий факт, а ознака розшарування: найслабше п╕дготовлен╕ аб╕тур╕╓нти концентруються саме в педагог╕чно-техн╕чних напрямах, тобто майбутн╕ викладач╕ роб╕тничих ╕ техн╕чних дисципл╕н у середньому мають нижчий р╕вень базово╖ п╕дготовки, н╕ж студенти права чи м╕жнародних в╕дносин.
Цифри вступно╖ кампан╕╖ - це, по сут╕, зн╕мок того, як молода людина в 2026 роц╕ уявля╓ соб╕ власне майбутн╓, ╕ того, як держава на це майбутн╓ готова робити ставку грошима. Ц╕ дв╕ картини сходяться не завжди.
Аб╕тур╕╓нти масово обирають профес╕╖, як╕ не прив'язан╕ до в╕дновлення конкретно╖ ф╕зично╖ ╕нфраструктури, - право, менеджмент, маркетинг, м╕жнародн╕ в╕дносини: це про людей, угоди й системи, а не про те, хто полагодить трансформатор чи спро╓кту╓ нову п╕дстанц╕ю. Держава ж намага╓ться п╕дтримати те, що напряму пов'язане з в╕дбудовою й обороною конкретно╖ територ╕╖, - ф╕зику, енергетику - нав╕ть коли попит на ц╕ напрями в╕дверто млявий.
Чи означа╓ це, що за к╕лька рок╕в кра╖на недораху╓ться ╕нженер╕в-енергетик╕в ╕ матиме надлишок юрист╕в ╕ маркетолог╕в? Однозначно╖ в╕дпов╕д╕ на питання ц╕ дан╕ не дають - принаймн╕ сам╕ по соб╕. Але вони точно показують, що варто ставити це запитання вголос: не п╕сля в╕дбудови, а вже зараз.