| 11:45 07.09.2026 ╤нформагентство 'Статус-кво' | Поп. / Наст. |
4 вересня мер Харкова ╤гор Терехов зустр╕вся у Ки╓в╕ з директором Фонду монастиря Санта-Клара Мар╕╓ю Лус╕╓ю Карам. Сторони обговорили в╕дновлення пошкодженого житла, оснащення л╕карень, безбар╓рн╕сть та оновлення м╕ського транспорту.
За сухим формулюванням ╕спанський фонд сто╖ть орган╕зац╕я з незвичайною ╕стор╕╓ю: вона виросла з монастирсько╖ комори в каталонському м╕ст╕ Манреса, де черниц╕ почали роздавати ╖жу сус╕дам п╕д час кризи 2008 року, а за чотири роки велико╖ в╕йни стала одним ╕з найб╕льших приватних гуман╕тарних коридор╕в в Укра╖ну. Розпов╕да╓мо, що це за структура, хто нею керу╓ ╕ що вона вже зробила.
Лус╕я Карам Пад╕лья народилася 1966 року в аргентинському Сан-М╕гель-де-Тукуман╕ пятою з семи д╕тей у родин╕ з л╕ванським кор╕нням. ╥╖ дитинство припало на роки в╕йськово╖ диктатури 19761983 рок╕в, ╕ Тукуман був одним ╕з рег╕он╕в, що найб╕льше постраждали в╕д репрес╕й. Сама вона каже, що саме тод╕ вперше з╕ткнулася з чужим стражданням ╕ питанням, зв╕дки береться насильство, ╕ що це стало першим зерном ╖╖ покликання.
До монастиря вона п╕шла у 18 рок╕в, вступивши до ордену дом╕н╕канц╕в. У середин╕ 1990-х за р╕зними даними, у 1994 роц╕ пере╖хала до ╤спан╕╖ й оселилася в монастир╕ Санта-Клара в Манрес╕, м╕ст╕ приблизно за 60 к╕лометр╕в в╕д Барселони. Там вона живе понад тридцять рок╕в ╕ зараз очолю╓ громаду як пр╕ориса.
Формально сестра Лус╕я черниця споглядального життя, тобто затворниця. Фактично вона отримала спец╕альн╕ дозволи виходити за ст╕ни заради соц╕ально╖ роботи, а ╖╖ власна формула звучить так: ╖╖ монастир це св╕т. П╕д такою назвою Mi claustro es el mundo у 2012 роц╕ вийшла ╖╖ автоб╕ограф╕я. Кр╕м не╖, у сестри Лус╕╖ ╓ книги про Катерину С╕╓нську (1997) та зб╕рка роздум╕в про щастя й в╕дпов╕дальн╕сть Estimar la vida i compartir-la (2014).
В ╤спан╕╖ вона пом╕тна мед╕йна ф╕гура: веде кул╕нарне шоу на канал╕ Canal Cocina, регулярно зявля╓ться в пол╕тичних програмах, у не╖ понад 130 тисяч п╕дписник╕в в Instagram, де вона опису╓ себе як монахиню-контемплятивну та неспок╕йну й таку, що турбу╓. В╕дома також як палка вбол╕вальниця Барселони ця деталь, що зда╓ться анекдотичною, на практиц╕ не раз в╕дкривала фонду двер╕ до спонсор╕в ╕ мед╕йних майданчик╕в.
╥╖ публ╕чн╕ висловлювання про церкву та пол╕тику неодноразово викликали суперечки в сам╕й ╤спан╕╖, а частина церковного ╕стебл╕шменту ставиться до ╖╖ актив╕зму з обережн╕стю. При цьому ╖╖ роботу в╕дзначали на найвищому р╕вн╕: у 2014 роц╕ сестра Лус╕я отримала прем╕ю Каталонець року, а в 2018-му Хрест Святого Жорд╕, одну з найвищих нагород Каталон╕╖, з формулюванням, що прямо згаду╓ ╖╖ роботу у фонд╕.
Монастир Санта-Клара в Манрес╕ старовинний: перш╕ черниц╕ прибули сюди близько 700 рок╕в тому, комплекс дату╓ться XIV стол╕ттям. В╕дправною точкою сучасно╖ ╕стор╕╖ стала економ╕чна криза 2008 року. До монастиря почали звертатися люди, як╕ просили ╖ж╕, ╕ з кожним м╕сяцем ╖х ставало дедал╕ б╕льше. Черниц╕ почали збирати продукти, облаштували склад так зявився продовольчий банк, що працював на надлишках компан╕й та приватних пожертвах.
У кв╕тн╕ 2009 року при монастир╕ виникла Громадянська платформа сол╕дарност╕, а сл╕дом за нею фонд Rosa Oriol. У 2018 роц╕ його було перезасновано п╕д нин╕шньою назвою: Fundaci del Convent de Santa Clara, Фонд монастиря Санта-Клара. Сенс перейменування формулювали прямо: нин╕шня м╕с╕я п╕дтримувати найб╕дн╕ших приблизно та сама, з якою сюди прийшли перш╕ черниц╕ с╕м стол╕ть тому.
Зм╕нився й сам монастир. Натхненна словами Папи Франциска про те, що обител╕ мають в╕дкриватися для б╕дних, громада в╕дмовилася в╕д суворого затвору. С╕м черниць живуть пл╕ч-о-пл╕ч ╕з мирянами, разом з якими на територ╕╖ облаштовано продовольчий склад ╕ притулок для бездомних. За згодою Ватикану монастир вийшов з╕ складу федерац╕╖ зокрема, щоб гарантувати, що розпочата справа триватиме: черниць мало, а робота трима╓ться вже не лише на них.
Сьогодн╕ фонд п╕дтриму╓ понад 1400 с╕мей у зон╕ ризику соц╕ального виключення. Його лог╕ка не одноразова роздача допомоги, а повернення людини до нормального життя через працю, навчання та житло. Основн╕ напрямки:
Платформа продукт╕в центральний ╕ найстар╕ший про╓кт, що перер╕с ╕з надзвичайного заходу в пост╕йну структуру, яка обслугову╓ сотн╕ с╕мей Манреси, комарки Бажес та сус╕дн╕х район╕в. Масштаб видно за п╕ковими пер╕одами: п╕д час карантину 2020 року попит потро╖вся, ╕ зам╕сть 250 с╕мей на тиждень продукти отримували 650, а через партнерськ╕ орган╕зац╕╖ допомога доходила ще до к╕лькох тисяч людей у сус╕дн╕х комарках. Восени 2025 року фонд придбав нове прим╕щення в промислов╕й зон╕ Долорс, щоб перенести й розширити платформу, додавши до не╖ оф╕си та навчальн╕ класи.
Житло програма квартир прийому для людей ╕ с╕мей, як╕ залишилися без даху над головою. Ще на початку д╕яльност╕ фонду йшлося про 14 квартир ╕ п╕всотн╕ розм╕щених; оренду частини з них оплачують компан╕╖ та профес╕йн╕ об╓днання. Окремо працю╓ резиденц╕я.
Праця та навчання швейна майстерня, де навчають шити, майстерня ляльок та еколог╕чний город площею понад 3000 кв. м. Частина врожаю йде на продуктов╕ набори та на потреби монастиря, частина прода╓ться у вигляд╕ кошик╕в на замовлення. Лог╕ка та сама: навички, як╕ пот╕м можна перетворити на роботу.
Здоровя та побут стоматолог╕чний прийом силами м╕сцевих л╕кар╕в-волонтер╕в, офтальмолог╕я за п╕дтримки НКО та медичного центру Althaia, душов╕ та пральня, а також про╓кт MOSAIC, присвячений псих╕чному здоровю.
Д╕ти програма #Invulnerables, один ╕з наймасштабн╕ших про╓кт╕в, що виникли з ╕н╕ц╕ативи сестри Лус╕╖. У Манрес╕ вона базу╓ться у простор╕ EspaiCaixa Франциск Ассизький безпосередньо в монастир╕ й охоплю╓ близько 130 д╕тей та 50 с╕мей, але сама модель уже поширилася на велик╕ м╕ста Каталон╕╖. Фонд також бере участь у програм╕ CaixaProinfncia.
Робота з молоддю, яка ма╓ судимост╕, це програма супроводу, реал╕зована сп╕льно з пол╕ц╕╓ю Каталон╕╖ (Mossos d'Esquadra). За даними фонду, у Манрес╕ вона супроводжувалася пом╕тним зниженням вулично╖ злочинност╕ пор╕вняно з 2019 роком ╕ отримала проф╕льну прем╕ю ADSI.
Окрема особлив╕сть фонду в╕н ╕сну╓ не за рахунок державних грант╕в, а завдяки пожертвам, партнерствам з б╕знесом (серед партнер╕в ла Каша, Banc Sabadell, Damm, CaixaBank) та особистому фандрайзингу директора. Значна частина роботи сестри Лус╕╖ це зустр╕ч╕ з п╕дпри╓мцями, пол╕тиками та донорами.
З 2022 року фонд започаткував напрямок, який зробив його в╕домим далеко за межами Каталон╕╖, гуман╕тарн╕ конво╖ до Укра╖ни. Орган╕зац╕я принципово доставля╓ допомогу самост╕йно, а не переда╓ ╖╖ через посередник╕в.
Уже за п╕дсумками першого року в╕йни фонд зв╕тував про 75 переданих Укра╖н╕ карет швидко╖ допомоги та 13 по╖здок до кра╖ни. Тод╕ ж його коридор називали найб╕льшим приватним гуман╕тарним коридором ╤спан╕╖ через нього понад тисяча укра╖нських б╕женц╕в д╕сталися до р╕зних рег╕он╕в кра╖ни. Слова сестри Лус╕╖: йдеться не про те, щоб забрати людей, а про те, щоб ╖х прийняти, ╕ кожна с╕мя потребу╓ власного супроводу.
Дал╕ рахунок п╕шов на десятки конво╖в:
Окрема ╕стор╕я польовий госп╕таль. Фонд разом ╕з компан╕╓ю ARPA EMC з╕брав кошти на його буд╕вництво та за сприяння М╕н╕стерства оборони ╤спан╕╖ орган╕зував доставку до Укра╖ни.
У конвоях беруть участь каталонськ╕ волонтери, зокрема вод╕╖ громадського транспорту, а також асоц╕ац╕я волонтер╕в CaixaBank та орган╕зац╕я Посланц╕ миру. Сестра Лус╕я не раз публ╕чно заявляла, що карети швидко╖ допомоги в Укра╖н╕ стають м╕шенями: за ╖╖ словами, одного разу парковку, де конвой залишив машини б╕ля кордону, розбомбили наступного дня. ╥╖ власна арифметика проста у середньому одна карета швидко╖ допомоги встига╓ врятувати близько сотн╕ людей до того, як ╖╖ знищать.
На зустр╕ч╕ 4 вересня в Ки╓в╕ сторони говорили про чотири напрямки: в╕дновлення пошкодженого житла, оснащення медичних заклад╕в, створення безбар╓рних умов та оновлення м╕ського транспорту.
╤гор Терехов описав ╕спанськ╕й сторон╕ ситуац╕ю в м╕ст╕: Харк╕в прийняв 222 тисяч╕ внутр╕шньо перем╕щених ос╕б, для навчання д╕тей у безпечних умовах працюють десять п╕дземних шк╕л, а загалом облаштовано 24 захищен╕ осв╕тн╕ простори. Мер окремо наголосив, що обсяги м╕жнародно╖ гуман╕тарно╖ допомоги пор╕вняно з 2022 роком скоротилися, ╕ м╕сто дедал╕ част╕ше ремонту╓ вибит╕ в╕кна та дахи за власний рахунок, а головним викликом для вс╕╓╖ кра╖ни залиша╓ться зима.
Мар╕я Лус╕я Карам заявила про готовн╕сть залучати до допомоги Харкову ╓вропейських партнер╕в насамперед у частин╕ обладнання та спец╕альних матер╕ал╕в для л╕карень, адаптованих п╕д потреби людей з ╕нвал╕дн╕стю. Окремо обговорювалася можлив╕сть передач╕ м╕сту автобус╕в.
Терехов також подякував фонду за допомогу в орган╕зац╕╖ майбутнього в╕дпочинку для харк╕вських д╕тей для тих, хто роками живе п╕д обстр╕лами, так╕ програми залишаються одн╕╓ю з небагатьох можливостей в╕дновитися. Цей напрямок для фонду ╓ проф╕льним: робота з д╕тьми, як╕ пережили травму, його основна спец╕ал╕зац╕я вдома, у Каталон╕╖.
Зустр╕ч ╕з фондом Санта-Клара була не ╓диною ╕спанською под╕╓ю того дня. У Ки╓в╕ Терехов пров╕в переговори й з мером Барселони Жауме Коллбон╕ обговорювали передачу автобус╕в, генератор╕в, автомоб╕л╕в для екстрених служб, газоанал╕затор╕в та обладнання для розбирання завал╕в. Автобуси з Барселони вже курсують на харк╕вських маршрутах, але м╕сту потр╕бен додатковий транспорт: якщо взимку через в╕дключення зупиниться електротранспорт, возити людей ╕ розвозити д╕тей до шк╕л буде н╕чим.
Звязок тут не випадковий: мер╕я Барселони та фонд Санта-Клара давн╕ партнери, ╕ частина автобус╕в, що до╖хали до Укра╖ни в попередн╕х конвоях, була передана саме каталонською столицею. Для Харкова це означа╓, що йдеться не про разовий контакт ╕з благод╕йною орган╕зац╕╓ю, а про спробу долучитися до вже д╕ючого лог╕стичного ланцюга м╕ж Каталон╕╓ю та Укра╖ною.