Академ╕к НАН Укра╖ни ╤гор Гаркуша генеральним директором Нац╕онального наукового центру Харк╕вський ф╕зико-техн╕чний ╕нститут.
Чому це важливо. ХФТ╤ один ╕з найстар╕ших ╕ найб╕льших наукових центр╕в кра╖ни, що працю╓ в галуз╕ ядерно╖ ф╕зики та ф╕зики плазми. Зм╕на кер╕вника в╕дбува╓ться в пер╕од, коли ╕нститут продовжу╓ роботу в прифронтовому м╕ст╕.
Хто такий ╤гор Гаркуша:
академ╕к НАН Укра╖ни;
професор ╕ зав╕дувач кафедри прикладно╖ ф╕зики та ф╕зики плазми УН╤ Ф╕зико-техн╕чний факультет Каразинського ун╕верситету;
випускник цього ж факультету;
збер╕га╓ за собою кер╕вництво проф╕льною кафедрою.
Кого в╕н зам╕нив. Попередн╕й кер╕вник ННЦ ХФТ╤ академ╕к НАН Укра╖ни Микола Азаренков, також випускник ╕ професор ф╕зтеху Каразинського ун╕верситету, кафедри матер╕ал╕в реакторобудування та ф╕зичних технолог╕й. В ун╕верситет╕ в╕дзначили його багатор╕чну роботу з╕ збереження потенц╕алу ╕нституту в надзвичайно складний пер╕од.
Що кажуть в ун╕верситет╕. Призначення називають визнанням науково╖ д╕яльност╕ Гаркуш╕ та його авторитету в м╕жнародн╕й сп╕льнот╕.
Що таке ХФТ╤
╤нститут засновано 1928 року з ╕н╕ц╕ативи академ╕ка Абрама ╤оффе як Укра╖нський ф╕зико-техн╕чний ╕нститут (УФТ╤). Першочерговим завданням були досл╕дження в галуз╕ ядерно╖ ф╕зики та ф╕зики твердого т╕ла. 10 жовтня 1932 року тут уперше в СРСР розщепили ядро атома експеримент ╕з ядром л╕т╕ю провели Антон Вальтер, Георг╕й Латишев, Олександр Лейпунський та Кирило Синельников. У тому ж 1932 роц╕ теоретичний в╕дд╕л УФТ╤ очолив Лев Ландау, який пере╖хав до Харкова з Лен╕нграда.
За пять рок╕в роботи в ╕нститут╕, до 1937 року, в╕н створив тут всесв╕тньо в╕дому школу теоретично╖ ф╕зики. П╕зн╕ше Ландау став лауреатом Нобел╕всько╖ прем╕╖. У 1930-х роках до ╕нституту при╖жджав Н╕льс Бор.
Сьогодн╕ до складу наукового центру входять ╕нститути ф╕зики твердого т╕ла та матер╕алознавства, ф╕зики плазми, ф╕зики високих енерг╕й та ядерно╖ ф╕зики, плазмово╖ електрон╕ки, а також ╤нститут теоретично╖ ф╕зики ╕мен╕ А. ╤. Ах╕╓зера.
За даними The New York Times, з 2022 року буд╕вл╕ ННЦ ХФТ╤ зазнавали атак дрон╕в, ракет та артилер╕╖ щонайменше 74 рази.
