| 17:15 15.06.2026 ╤нформагентство 'Статус-кво' | Поп. / Наст. |
14 червня рос╕йськ╕ в╕йська завдали удару по Художньому музею в Харков╕. Це був удар не лише по буд╕вл╕, а й по культурн╕й спадщин╕, по ╕стор╕╖. Сьогодн╕ ми вир╕шили згадати ╕стор╕ю Харк╕вського художнього музею.
╤стор╕я Харк╕вського художнього музею сяга╓ кор╕нням самого початку XIX стол╕ття. В╕дправною точкою прийнято вважати 1805 р╕к, коли засновник Харк╕вського ун╕верситету Василь Караз╕н придбав для ун╕верситету колекц╕ю з 2477 граф╕чних твор╕в зах╕дно╓вропейських майстр╕в. До ц╕╓╖ колекц╕╖ входили роботи видатних художник╕в XVIXVIII стол╕ть: А. Дюрера, Х. Гольц╕уса, Л. Джордано, П. Брейгеля Старшого та ╕нших. При ун╕верситет╕ д╕яв Музей образотворчих мистецтв ╕ старожитностей, який поповнювався протягом усього XIX стол╕ття за рахунок дар╕в випускник╕в.
Паралельно в м╕ст╕ формувалася друга ╕нституц╕я. У 1886 роц╕ в Харков╕ було орган╕зовано М╕ський художньо-промисловий музей (у низц╕ джерел датою заснування називають 1905 р╕к, коли ком╕с╕ю з комплектування нового музею очолив в╕домий харк╕вський ╕сторик Дмитро Багалей).
Ц╕ дв╕ колекц╕╖ й лягли в основу майбутнього музею. У результат╕ ╖х об╓днання в 1920 роц╕ виник Центральний художньо-╕сторичний музей державного значення. У 1922 роц╕ його було перетворено на Музей укра╖нського мистецтва та розд╕лено на три в╕дд╕лення: живопису, скульптури та арх╕тектури. У в╕дд╕ленн╕ живопису були з╕бран╕ зразки книжково╖ граф╕ки, колекц╕я ╕кон XVIXIX стол╕ть, а також портретний, пейзажний ╕ жанровий живопис XVIIIXIX стол╕ть.
Музей неодноразово зм╕нював назву. У 1930-т╕ роки в╕н був закритий для в╕дв╕дувань. У 1944 роц╕ знову в╕дкритий п╕д назвою Музей укра╖нського мистецтва, а в наступн╕ десятил╕ття назва зм╕нювалася ще к╕лька раз╕в, перш н╕ж за установою закр╕пилася нин╕шня Харк╕вський художн╕й музей.
Сьогодн╕ музей розташований в одному з найгарн╕ших особняк╕в ╕сторичного центру Харкова на вулиц╕ Жен М╕роносиць, 11.
Д╕лянка мала довгу дворянську ╕стор╕ю, поки на початку XX стол╕ття не зм╕нила власника. ╥╖ викупив пивоварний магнат ╤ван ╢горович ╤гнатищев, який замовив проект буд╕вництва сво╓╖ ново╖ родинно╖ резиденц╕╖ знаменитому харк╕вському арх╕тектору Олекс╕ю Миколайовичу Бекетову (18621941). Розк╕шний ма╓ток на тих╕й вулиц╕ в самому центр╕ м╕ста, що швидко зростало, було завершено у 1914 роц╕. ╤гнатищев волод╕в пивзаводом на вулиц╕ Велик╕й Панас╕вськ╕й, 76 (в╕домим також як ╤ван╕вський пивний завод).
Бекетов знакова постать для Харкова: його називають арх╕тектором, який багато в чому сформував обличчя м╕ста. В особняку купця ╤гнатищева розм╕стився Харк╕вський художн╕й музей, в особняку самого Бекетова 1901 року Харк╕вський Будинок вчених, в особняку Алчевських ДК МВС; ц╕лий ряд його споруд зосереджений в одному район╕.
Арх╕тектурно буд╕вля ╓ виразним зразком еклектики. Це симетричний прямокутний об╓м висотою у два поверхи на високому цокол╕, з виступаючими кутовими ризал╕тами складного проф╕лю та центральним ступ╕нчастим ризал╕том, де ч╕тко простежуються риси класицизму, бароко та укра╖нського модерну. Фасад по╓дну╓ строг╕ пропорц╕╖ з багатою декоративною обробкою л╕пниною та керам╕кою.
Особливо ц╕кава тематика декору, що прямо в╕дсила╓ до роду занять замовника: в оздобленн╕ буд╕вл╕ збереглися барель╓фи з немовлятами-путт╕, як╕ вирощують хм╕ль ╕ збирають урожай витончений натяк на пивоварну справу ╤гнатищева.
У власност╕ родини особняк пробув недовго. Через три роки його викупив комерсант Левицький, однак революц╕я 1917 року не дала новому господарев╕ насолодитися придбанням. П╕сля цього буд╕вля перейшла через безл╕ч рук радянських установ. У 19221928 роках тут працювала Рада Народних Ком╕сар╕в Укра╖ни. П╕сля пере╖зду РНК у 1928 роц╕ до буд╕вл╕ Держпрому в колишньому особняку ╤гнатищева розм╕стився ╤нститут ╕мен╕ Т. Г. Шевченка (нин╕ Нац╕ональний музей Тараса Шевченка в Ки╓в╕).
Музей в╖хав до особняка вже п╕сля в╕йни. Колишня музейна буд╕вля на Басейн╕й була знищена, ╕ саме ц╕й буд╕вл╕ в 1944 роц╕ зам╕сть спалено╖ на Басейн╕й було призначено стати хранителем тих небагатьох художн╕х ц╕нностей Слобожанщини, як╕ пережили Другу св╕тову в╕йну ╕ повернулися до Харкова з евакуац╕╖. У 1990-т╕ роки буд╕вля пройшла кап╕тальну реставрац╕ю з модерн╕зац╕╓ю виставкових зал╕в.
Харк╕вський художн╕й музей одна з найб╕льших ╕ найстар╕ших публ╕чних художн╕х колекц╕й Укра╖ни. Загалом фонди музею нал╕чують близько 25 тисяч твор╕в живопису, граф╕ки, скульптури та декоративного мистецтва.
Перлина колекц╕╖ колекц╕я роб╕т ╤лл╕ Р╓п╕на, уродженця Харк╕вщини. У музе╖ знаходиться найб╕льша в Укра╖н╕ колекц╕я роб╕т ╤лл╕ Р╓п╕на 11 полотен, серед яких знаменита картина Запорожц╕ (вар╕ант 18891893 рок╕в). Також у музе╖ ╓ роботи видатного укра╖нського поета ╕ художника Тараса Шевченка.
У пост╕йн╕й експозиц╕╖, розгорнут╕й у 25 залах, були представлен╕ твори в╕домих живописц╕в Брюллова, Айвазовського, Шишк╕на, Сурикова, Боровиковського. Кр╕м цього, музей збер╕га╓ ц╕нну колекц╕ю ╕кон XVIXIX стол╕ть, зах╕дно╓вропейську граф╕ку, що походить ╕з колекц╕╖ Караз╕на, та зразки декоративно-прикладного мистецтва.
В╕йна принесла буд╕вл╕-памятц╕ нов╕ випробування. У результат╕ рос╕йських ракетних удар╕в 7 березня 2022 року буд╕вля музею постраждала: було пошкоджено фасад, вибито в╕кна та в╕траж╕.
Найважчий удар припав на червень 2026 року. 14 червня рос╕йськ╕ в╕йська завдали удару по Художньому музею в Харков╕ виникла пожежа на площ╕ 1200 кв. метр╕в. За даними м╕сько╖ влади, п╕д атакою безп╕лотника загор╕вся дах буд╕вл╕, а рятувальники та сп╕вроб╕тники музею в екстреному порядку евакуювали експонати, побоюючись ╖хнього знищення. В результат╕ обстр╕лу постраждало к╕лька людей.
Сьогодн╕ Харк╕вський художн╕й музей залиша╓ться не т╕льки сховищем ун╕кально╖ колекц╕╖, а й символом культурно╖ ст╕йкост╕ м╕ста особняк, побудований для пивного магната понад стол╕ття тому, продовжу╓ обер╕гати художню спадщину Слобожанщини, незважаючи на в╕йну.