| 15:15 09.06.2026 ╤нформагентство 'Статус-кво' | Поп. / Наст. |
Харк╕в буквально сто╖ть на сво╖х та╓мницях. П╕д брук╕вкою ╕сторичного центру, п╕д фундаментами будинк╕в ╕ монастирськими п╕двалами проляга╓ система п╕дземних ход╕в, про яку мешканц╕ м╕ста знають давно, але яку мало хто бачив. Ще в 1913 роц╕ при м╕ськ╕й управ╕ д╕яла спец╕альна ком╕с╕я з вивчення п╕дземних галерей наст╕льки часто траплялися провали в центр╕ м╕ста
Фортеця та ╖╖ та╓мниц╕
╤стор╕я п╕дземного Харкова почина╓ться разом ╕з самим м╕стом. Харк╕вська фортеця була заснована в 1654 роц╕ як форпост проти наб╕г╕в кримських татар ╕ вже тод╕, за переказами, п╕д нею рилися перш╕ та╓мн╕ ходи. Головним з них вважався вих╕д ╕з так звано╖ Тайницько╖ веж╕: через не╖, за переказами, п╕дземний коридор в╕в до р╕чки, щоб обложен╕ могли та╓мно добути воду або евакуюватися.
У петровську епоху буд╕вництво п╕дземель набуло нового масштабу. Для захисту в╕д татарських ╕ шведських наб╕г╕в прокладалися та╓мн╕ проходи до л╕с╕в ╕ р╕чок, що обмежували м╕сто з п╕вноч╕. Саме тод╕ стих╕йно виникл╕ нори н╕бито перетворилися на впорядковану систему облицьованих цеглою галерей достатньо просторих, щоб укривати ж╕нок ╕ д╕тей п╕д час обстр╕л╕в, а во╖нам дозволяти непом╕тно виходити в тил ворога.
Про розм╕ри цих ход╕в легенди не соромляться: н╕бито в них могли роз'╖хатися дво╓ вершник╕в. Досл╕дники, вт╕м, цю верс╕ю не п╕дтверджують. Реальн╕ ходи, як╕ вдалося розчистити, значно скромн╕ш╕ вузьк╕ лази, по яких доросла людина пересува╓ться повзком або з╕гнувшись навп╕л.
Покровський монастир: хрест ╕з тунел╕в
Найстар╕ша збережена пам'ятка Харкова Покровський собор (1689) збер╕га╓, мабуть, найб╕льш достов╕рно задокументован╕ п╕дземелля м╕ста. За ╕сторичними даними, п╕д бабинцем (притвором) храму був виритий п╕двал ╕з схованкою, з яко╖ розходилися п╕дземн╕ ходи. З в╕втаря нижньо╖ церкви та╓мний спуск в╕в до ╕ншо╖ системи галерей чотири напрямки у форм╕ Андр╕╖вського хреста. Один ╕з ход╕в, за переказами, в╕в прямо до р╕чки Лопань на випадок облоги.
Перев╕рити це складно: значна частина п╕дземель засипана ╜рунтом. Досл╕дники зазначають, що розчищення цих простор╕в дозволило б зрозум╕ти задум буд╕вельник╕в ╕ або п╕дтвердити, або спростувати верс╕ю про повноц╕нну систему п╕дземних ход╕в п╕д монастирем.
П╕д склеп╕ннями нижньо╖ церкви Свято-Покровського храму похован╕ багато хто, писав ╕сторик Ф╕ларет Гум╕левський у 1852 роц╕. Монастирський некрополь додавав п╕дземеллям похмурого антуражу, перетворюючи ╖х на джерело неск╕нченних легенд.
Кам'яний ст╕л, книга пророцтв ╕ скарби
Наймальовнич╕ша харк╕вська легенда про п╕дземелля св╕дчить: десь у глибин╕ катакомб сто╖ть великий кам'яний ст╕л ╕з дванадцятьма ст╕льцями та розгорнутою книгою, в як╕й записан╕ пророцтва щодо дол╕ м╕ста. За ╕ншою верс╕╓ю, ця к╕мната м╕сце та╓мних з╕брань, про природу яких опов╕дач╕ вол╕ють не уточнювати.
Не менш живуч╕ легенди про скарби. На початку XX стол╕ття, коли хтось ╕з харк╕вян раптово збагачувався, чутки незм╕нно пояснювали це знах╕дкою в п╕дземеллях. Вважалося, що купц╕, рятуючись в╕д революц╕╖, встигли заховати в галереях золото, ср╕бло та ц╕нност╕. Буд╕вництво метро в 1960-х лише п╕д╕гр╕ло ц╕ оч╕кування: любител╕ сенсац╕й були впевнен╕, що метробуд╕вники ось-ось натраплять на скарб. Не натрапили.
Ще одна ст╕йка легенда про ходи, що з'╓днують Харк╕в ╕з Чугу╓вом ╕ Зм╕╓вим, тобто тягнуться на десятки к╕лометр╕в. Досл╕дники цю верс╕ю категорично спростовують: харк╕вськ╕ п╕дземелля влаштован╕ в масштабах м╕ста, а не м╕жм╕ських маршрут╕в.
Жандарм, що провалився, та ╕нш╕ ╕стор╕╖
П╕дземелля давали про себе знати не т╕льки чутками. У середин╕ XIX стол╕ття в одному з центральних квартал╕в у п╕дземний х╕д провалився жандарм ╕ це стало м╕ською сенсац╕╓ю. Переляканого службовця витягли, а в╕н опинився в справжньому старовинному п╕двал╕, з якого в╕дходив та╓мний х╕д нев╕домо╖ протяжност╕.
Провали в центр╕ Харкова траплялися регулярно аж до XX стол╕ття ╕ щоразу пояснювалися ╕снуванням п╕дземних галерей. Тр╕щини в старовинних буд╕влях, раптов╕ прос╕дання тротуар╕в все це в народн╕й св╕домост╕ було насл╕дком ц╕лого п╕дземного м╕ста, прихованого п╕д вулицями.
У 1920-т╕ роки, в пер╕од НЕПу, деяк╕ п╕дземн╕ об╓кти були й зовс╕м загальнодоступними. Цим, за даними досл╕дник╕в, користувалися люди з крим╕нальними ╕нтересами ховалися в╕д правоохоронц╕в або приховували незаконно нажите майно.
Радянський шар: ╕нше п╕дземелля
Над старовинними ходами в XX стол╕тт╕ наклався новий пласт п╕дземно╖ ╕нфраструктури. За деякими даними, у радянський час п╕д м╕стом прокладалися засекречен╕ комун╕кац╕╖ зокрема, згадувався х╕д в╕д буд╕вл╕ Раднаркому до штабу в╕йськового округу на площ╕ Руднева, та окремий тунель в╕д обкому парт╕╖ до станц╕╖ метро Ун╕верситет.
П╕дземелля в╕йськового масштабу з'явилися у зал╕зничн╕й ╕нфраструктур╕: катакомби в район╕ станц╕╖ Харк╕в-Сортувальна та ав╕ац╕йного заводу включали дороги, якими могла пересуватися техн╕ка. Ц╕ споруди в╕йськов╕ проектували з розрахунком на те, що м╕сто може знову опинитися в прифронтов╕й смуз╕ як це вже було в 19411943 роках.
Що каже наука
Укра╖нський археолог Анатол╕й Щербань запропонував ц╕каву концепц╕ю: харк╕вськ╕ п╕дземн╕ ходи це господарськ╕ галере╖, як╕ купц╕ XVIIXIX стол╕ть обклали цеглою, використовуючи вже ╕снуюч╕ порожнини в ╜рунт╕, утворен╕ ще за час╕в Харк╕всько╖ фортец╕. Прост╕ше кажучи, торговц╕ перетворили оборонн╕ п╕дземелля на зручн╕ склади та переходи м╕ж сус╕дн╕ми будинками.
Ця теор╕я поясню╓, чому основна концентрац╕я задокументованих ход╕в припада╓ на ╕сторичний торговий центр район нин╕шн╕х вулиць Римарсько╖, Ун╕верситетсько╖, територ╕ю навколо Покровського монастиря.
До 2022 року досл╕дники задокументували близько 6 к╕лометр╕в харк╕вських тунел╕в ╕ видали близько десяти книг на цю тему. Сам╕ вони наполягають на терм╕нолог╕чн╕й точност╕: катакомби це п╕дземн╕ поховання, а для Харкова правильн╕ше говорити про п╕дземн╕ ходи або галере╖ . Склепи, щоправда, теж трапляються п╕д тими ж монастирями.
М╕сто над безоднею
Харк╕в донин╕ живе над сво╖ми та╓мницями. Пер╕одичн╕ провали асфальту в центр╕ м╕ста вже у XXI стол╕тт╕ повертають тему на порядок денний: п╕д Ун╕верситетською г╕ркою, п╕д Римарською, п╕д площею Конституц╕╖ ╜рунт збер╕га╓ порожнини, як╕ н╕куди не под╕лися.
Легенди про п╕дземелля виконують особливу функц╕ю в м╕ськ╕й культур╕: вони дають в╕дчуття глибини, буквально╖ та переносно╖. За фасадами конструктив╕стських будинк╕в ╕ квартал╕в хова╓ться Харк╕в XVII стол╕ття оборонна фортеця, монастир ╕з схованками, купецьке м╕сто з галереями п╕д лавками. ╤ десь там, можливо, все ще сто╖ть камяний ст╕л ╕з дванадцятьма ст╕льцями чека╓.