15:00 29.05.2026 ╤нформагентство 'Статус-кво'Поп. / Наст.  закрити в╕кно
Тр╕йця 2026: коли в╕дзначають, ╕стор╕я свята та народн╕ традиц╕╖

День Свято╖ Тр╕йц╕ одне з головних християнських свят, яке завершу╓ великодн╕й цикл. У 2026 роц╕ православн╕ в╕ряни, зокрема параф╕яни Православно╖ церкви Укра╖ни, в╕дзначають його в нед╕лю, 31 травня.

Коли Тр╕йця у 2026 роц╕

Тр╕йця не ма╓ ф╕ксовано╖ дати ╖╖ в╕дзначають на 50-й день п╕сля Великодня, тому свято щороку припада╓ на р╕зн╕ числа, але завжди на нед╕лю. Зв╕дси й друга назва П'ятидесятниця. У 2026 роц╕ Великдень припав на 12 кв╕тня, а отже, в╕драхувавши 50 дн╕в, отриму╓мо 31 травня.

Святкування не зак╕нчу╓ться в один день. Уже наступного дня, у понед╕лок 1 червня, в╕дзначають День Святого Духа, присвячений одн╕й з ╕постасей Свято╖ Тр╕йц╕. А напередодн╕, у суботу 30 травня, в╕руюч╕ вшановують Тро╖цьку батьк╕вську (поминальну) суботу один ╕з головних дн╕в поминання пок╕йних у церковному роц╕.

Що це за свято ╕ в чому його суть

Тр╕йця присвячена под╕╖, описан╕й у Д╕яннях апостол╕в, з╕шестю Святого Духа на апостол╕в на п'ятдесятий день п╕сля Воскрес╕ння Христового. Зг╕дно з╕ Святим Письмом, на учн╕в Христа з╕йшов Святий Дух у вигляд╕ вогняних язик╕в, п╕сля чого вони отримали дар пропов╕дувати в╕ру р╕зними мовами. Ця под╕я в християнськ╕й традиц╕╖ вважа╓ться днем народження Церкви.

Назва Тр╕йця в╕добража╓ християнське вчення про Бога, ╓диного в трьох особах Отц╕, Син╕ та Святому Дус╕. Свято входить до числа дванадцяти найважлив╕ших церковних урочистостей п╕сля Великодня.

Рел╕г╕йн╕ традиц╕╖

У храмах цього дня в╕дбуваються урочист╕ богослуж╕ння, а головна особлив╕сть служби молитви на кол╕нах, як╕ читаються вперше п╕сля Великодня.

Цього дня священики одягають зелен╕ ризи кол╕р, що символ╕зу╓ життя, оновлення та житт╓дайну силу Святого Духа.

Одна з найв╕дом╕ших традиц╕й прикрашання храм╕в ╕ будинк╕в зеленню: г╕лками берези, клена, липи, запашними травами та першими кв╕тами. Зелен╕ г╕лки символ╕зують оновлення душ╕, розкв╕т життя ╕ благодать, яку несе Святий Дух. Освячену в храм╕ зелень ╕ трави в╕руюч╕ забирають додому ╕ збер╕гають як обер╕г.

Народн╕ традиц╕╖: Зелен╕ святки

У народн╕й культур╕ Тр╕йця злилася з давн╕м циклом весняно-л╕тн╕х свят, в╕домих як Зелен╕ святки, або Зелена нед╕ля. Цей пер╕од ма╓ глибок╕ дохристиянськ╕ корен╕, повязан╕ з культом рослинност╕, вшануванням предк╕в та зустр╕ччю л╕та.

Серед народних звича╖в, що д╕йшли до наших дн╕в:

Прикрашання будинку зеленню клечання. Житла, двори та ворота прикрашали г╕лками та а╖ром (татарським з╕ллям), п╕длогу встеляли св╕жоскошеною травою. Вважалося, що зелень захища╓ д╕м ╕ приваблю╓ достаток.

Святкове заст╕лля. Тр╕йця не п╕сний день, тому ст╕л накривали щедро та рясно. Традиц╕йним частуванням залиша╓ться коровай, а гостей р╕дних, друз╕в, сус╕д╕в запрошували до дому без обмежень.

Гуляння та хороводи. Увечер╕ в селах влаштовували народн╕ гуляння, водили хороводи, д╕вчата плели в╕нки й ворожили на майбутн╓, опускаючи ╖х у воду.

Поминання пок╕йних. Тро╖цька субота напередодн╕ свята день пам'ят╕ померлих родич╕в, коли прийнято в╕дв╕дувати кладовища й приводити до ладу могили.

Що прийнято, а чого не варто робити

За народними уявленнями, у Тр╕йцю не займаються важкою господарською роботою, шиттям, пранням та роботою в пол╕ цей день намагаються провести в кол╕ с╕м╖, у храм╕ або на природ╕. ╤сну╓ пов╕р'я, що в цей пер╕од не варто купатися у в╕дкритих водоймах. При цьому важливо розум╕ти, що багато з цих заборон в╕дгомони народних забобон╕в, а не церковних установлень: Церква заклика╓ насамперед до молитви та добрих справ.


  Див. Подробиц╕